МЕТОДИСТ ІНФОРМУЄ, ПРОПОНУЄ, РЕКОМЕНДУЄ

Науково методична проблема,2013 р

Publish at Calameo

Науково методична проблема,2014 2015 рр

Publish at Calameo

Педагогічні особливості навчання учнів 6 кл

Publish at Calameo

Мет реком 5 клас

Publish at Calameo

Методичні рекомендації

щодо проведення місячника рідної мови

у навчальних закладах міста

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Рідна мова — це мова нації, мова предків, яка пов'язує людину з її народом, вона — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов'янських мов. Вона ніби ллється струмочком і звеселяє душу. А іноземці, побувавши в Україні, відзначають її ніжність, витонченість і милозвучність. І це, мабуть, справді так, бо за мелодійністю вона посідає друге місце у світі.  Як душевно і красиво звучать українською мовою слова нашого поета Т.Г.Шевченка, основоположника сучасної української літературної мови : 

        Зоре моя вечірняя, зійди над горою

                Поговорим тихесенько в неволі з тобою.

Українська мова нараховує близько 360 тисяч слів, нею розмовляють 48 мільйонів чоловік. Мова рідна, як море, — безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю. В рідній українській мові таїться мудрість віків і пам'ять тисячоліть. У ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у лиху годину, переможний гук воїнів, пісню дівочого серця. У мові народу — його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово українського народу. Тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. Тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. А яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка.

 А ніжне слово «кохана» проймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина на світі. Воно повертає тебе при будь-якому настрої до життя, до діяння. С. Плачинда писав «Єдина печаль проймає, що не вистачить життя переплисти той мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого».

За пропозицією представників держав – членів ЮНЕСКО 30 – ю сесією Генеральної конференції у 1999 році було прийнято рішення щорічно 21 лютого відзначати Міжнародний день рідної мови. Це рішення викликане тривогою за долю багатьох мов світу, які нині стоять перед загрозою зникнення. В Україні День рідної мови відзначають із 2000 року.

У цей день представники всіх націй і народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови. Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети. Міжнародний день рідної мови можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.

Відповідно до координаційного плану масових заходів відділу освіти Каховської міської ради у лютому місяці 2017 року у загальноосвітніх навчальних закладах проводиться  місячник рідної мови.

Міський методичний кабінет рекомендує

орієнтовний план проведення місячника рідної мови :

1. Охопити заходами, передбаченими в рамках місячника рідної мови, учнів 1 – 11 класів навчальних закладів міста.

2. Розробити шкільний план заходів проведення місячника рідної мови.

3. Передбачити в заходах щодо організації проведення місячника рідної мови:

- години спілкування «Рідна мова», «Мови чарівність загадкова» ;

- літературно-музичні композиції : «Живи, красуйся наша мово!», «Як парость виноградної лози, плекайте мову…»;

- мовознавчі турніри «Мово рідна, слово рідне…», «Мандрівка в країну слова» ;

- конкурси читців-декламаторів «Диво калинове – рідна моя мова»;

- тематичні виставки літератури «Рідна мова в творах українських класиків», «Українська мова – це безмежний океан»;

- конкурси стінгазет : «Мужай, прекрасна наша мово!», «Україно! Ти для мене диво»;

- конкурси пісень про мову, Україну : «Ми – українці – велика родина, Мова і пісня у нас солов’їна…»;

- конкурси декламаторів віршів про мову ;

- виставки наукової, художньої і публіцистичної літератури «Слово – посланець із минулого в сьогодення із сьогодення в прийдешнє». Бібліографічний огляд літератури ;

- свята «Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих, рідна мова…» ;

- усні журнали «Історія розвитку рідної мови» ;

- бібліотечні уроки «Не бійтесь заглядати у словник…» ;

- вікторини «Слово до слова – …» ;

- конкурси читців гуморесок.

4. Прийняти участь: у конкурсі   есе «Я - європеєць», Міжнародному  конкурсі  з  українознавства, Всеукраїнському конкурсі з українознавства «Патріот», Всеукраїнській грі з  українознавства «Соняшник», обласному конкурсі авторів віршованої поезії «Поетичний вернісаж».

5. Взяти участь у міському конкурсі літературної творчості «Поетичне гроно Каховщини» та  літературній  вітальні, присвяченій  190-річчю   від  дня  народження  Л.І.Глібова.

Мова - це душа народу, його найбільша цінність. Знати і шанувати рідну мову - означає шанувати свою державу, бути освіченою і вихованою людиною. Без рідної мови ніхто не може відчувати себе повноцінною частиною свого народу, його історії та культури. Цінуйте рідну мову, зберігайте її у справах, у серці, у душі. Хай слово стане оберегом українському народу!

 ПАМ’ЯТКА   

молодому  вчителю

«Як підготувати сучасний урок»

         Урок – головна складова частина навчального процесу.  Навчальна діяльність учителя і учня в значній мірі зосереджується на уроці. Якість підготовки учнів за тією чи іншою навчальною програмою з того чи іншого предмета в значній мірі визначається

o   Рівнем проведення уроку;

o   Змістом уроку;

o   Методичним наповненням;

o   Атмосферою.

Для того, щоб цей рівень був достатньо високим, необхідно, щоб учитель під час підготовки до уроку намагався зробити його своєрідним педагогічним витвором.

1. Перше, з чого слід розпочинати підготовку до уроку:

    Чітко визначити для себе і сформулювати його тему;

    Визначити місце теми у навчальному курсі;

    Визначити основні поняття, на які опирається даний урок;

    Визначити для себе ту частину навчального матеріалу, яка буде використовуватися в подальшому.

2.            Визначити і чітко сформулювати для учнів мету уроку – для чого він взагалі потрібен? В зв’язку з цим визначають навчальну, розвивальну та виховну мету уроку.

Навчальна мета  передбачає формування у учнів нових понять і способів дій, системи наукових знань тощо:

v Забезпечити засвоєння учнями законів, ознак, властивостей, особливостей;

v Узагальнити і систематизувати знання про… (чи по конкретній темі);

v Напрацювати навички… (які саме?);

v Досягти засвоєння учнями понять (або питань).

Виховна мета передбачає формування у учнів певних рис характеру та властивостей особистості:

v Виховання патріотизму;

v Виховання інтернаціоналізму;

v Виховання гуманності;

v Виховання мотивації праці, добросовісного ставлення до праці;

v Виховання мотивації навчання, позитивного ставлення до знань;

v Виховання дисциплінованості;

v Виховання естетичних поглядів та смаків.

Розвивальна мета передбачає розвиток під час уроку психічних якостей учнів – інтелекту (мислення, пізнавальних, загальнотрудових та політичних навичок), свободи та самостійності.

Розвиток мислення – вміння виділяти істотні ознаки і властивості, визначати єдині, спільні ознаки і властивості цілого, складати план навчального матеріалу, вміння кваліфікувати факти, робити висновки, виділяти спільні та істотні ознаки, вирізняти неістотні ознаки, відволікатися від них, розвиток вміння використовувати знання на практиці.

Розвиток пізнавальних навичок – виділяти основне, складати план, тези, вести конспект, спостерігати, проводити досліди.

Розвиток загальнотрудових та політичних навичок – нешаблонно, творчо підходити до розв’язання найрізноманітніших завдань, вміння користуватися приладами та інструментами, вміння планувати, оцінювати результати виконаних дій.

Розвиток свободи та самостійності – розвиток ініціативи, впевненості у своїх силах, розвиток наполегливості, вміння долати труднощі задля досягнення мети.

             3.    Уточнення типу уроку.

¯ Урок вивчення нового матеріалу;

¯ Урок закріплення і розвитку знань, умінь і навичок;

¯ Урок формування вмінь та навичок;

¯ Урок повторення;

¯ Урок перевірки знань;

¯ Урок застосування знань, умінь та навичок;

¯ Повторювально-узагальнюючий урок;

¯ Комбінований урок.

4.       Уточнення виду уроку.

¯ Урок- лекція;

¯ Урок-бесіда;

¯ Кіно-урок;

¯ Урок теоретичних або практичних самостійних робіт дослідницького типу;

¯ Урок самостійних робіт репродуктивного типу – усних чи письмових вправ;

¯ Урок лабораторних  робіт;

¯ Урок практичних робіт;

¯ Урок - екскурсія;

¯ Урок - семінар;

¯ Дидактична гра;

¯ Аналіз ситуацій;

¯ Усне  опитування;

¯ Письмове опитування;

¯ Контрольна робота;

¯ Залік;

5.     Вибір методів та прийомів.

До таких методів відносяться:

¯ Метод монологічного викладення матеріалу (монологічний метод);

¯ Метод діалогічного викладення матеріалу (діалогічний метод);

¯ Метод евристичної бесіди (евристичний метод);

¯ Метод дослідницьких завдань (дослідницький метод);

¯ Алгоритмічний  метод;

¯ Метод програмованих завдань (програмований метод).

6.     Спланувати навчальний матеріал уроку.

Для  цього потрібно:

а) Підібрати літературу з теми. При цьому, якщо мова йде про новий теоретичний матеріал, слід намагатися, щоб у список увійшли підручник, енциклопедичне видання, монографія (першоджерело), науково-популярне видання. Слід відібрати із доступного матеріалу тільки той, що допомагає найбільш простому вирішенню поставлених завдань.

б)Підібрати навчальні завдання, метою котрих є:

¯ пізнання нового матеріалу;

¯ репродукція;

¯ застосування знань у знайомій ситуації;

¯ застосування знань у незнайомій ситуації;

¯ творчий підхід до знань.

в) Впорядкувати навчальні завдання у відповідності до принципу «від простого до складного».

г) Подготувати обладнання для уроку.

        Скласти список необхідних наочностей, приладів, технічних засобів навчання.  Перевірити вигляд класної дошки так, щоб весь новий матеріал залишався на дошці у вигляді опорного конспекту.

д) Продумати родзинку уроку.

       Кожен урок повинен містити щось, що викличе здивування, захоплення учнів, тобто те, що вони будуть пам′ятати, коли все забудуть. Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий досвід, нестандартний підхід до вже відомого тощо.

е) Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого подумати:

v що контролювати;

v як контролювати;

v як використовувати результати контролю.

При цьому не слід забувати, що чим частіше контролюється робота всіх, тим легше побачити типові помилки і труднощі, а також показати учням справжній інтерес учителя до їх роботи.

Можна в конспект уроку включити таблицю, в якій зафіксовано, що, на якому етапі уроку роблять учні та вчитель.

Етап уроку	Що роблять
	Вчитель	Учні
1. перевірка домашнього завдання

7.     Скласти конспект з урахуванням структури уроку.

          Під структурою уроку слід розуміти сталий порядок внутрішніх зв’язків між елементами уроку.

v Формування нових знань на базі актуалізації попередніх знань;

v Формування нових понять і способів дії;

v Формування вмінь та навичок;

v Домашнє завдання.

Необхідно поміркувати, в якій послідовності буде організована робота з навчальним матеріалом, як буде здійснена зміна видів діяльності учнів, щоб внутрішні зв′язки між елементами уроку збереглися.

Основні етапи сучасного уроку:

1.        Організаційний момент, що характеризується внутрішньою (психологічною) та зовнішньою готовністю учнів до уроку;

2.        Перевірка домашнього завдання;

3.        Перевірка знань та вмінь учнів для підготовки до нової теми;

4.        Оголошення теми та мети уроку учням;є

5.      Організація сприйняття і осмислення нової інформації, тобто засвоєння нових знань;

6.      Первинна перевірка розуміння;

7.      Організація засвоєння способів діяльності шляхом репродукції інформації і вправ у її використанні за зразком;

8.      Творче застосування і здобування знань, освоєння способів діяльності шляхом розв′язання проблемних завдань, побудованих на основі раніше засвоєних знань та вмінь;

9.      Узагальнення вивченого на уроці і впровадження його в систему раніше засвоєних знань і вмінь;

10. Контроль за результатами навчальної діяльності, який здійснює вчитель і учні, оцінка знань;

11. Домашнє завдання на наступний урок.

Домашнє завдання можна давати на будь-якому етапі уроку в залежності від навчальної ситуації. Ця процедура, як правило, вимагає досить мало часу, але має велике значення. Тому завдання додому входить в структуру уроку як самостійний елемент методичної підструктури.

12.               Підведення підсумків уроку.

Головне при групуванні матеріалу – вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового.

Висновок: При підготовці до уроку слід намагатися зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями і вміннями, значущість котрих неможливо применшити, але щоб усе, що відбувається на уроці, викликало у дітей щирий інтерес, справжнє захоплення, формувало їх творчий світогляд.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку

I.       Тип і структура уроку:

•     тип, структура уроку, його місце серед інших уроків цієї теми;

•     мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів;

•     час, відведений на виконання кожного завдання.

II.      Зміст та методика повторення вивченого:

•     методика повторення, диференціація завдань;

•     кількість задіяних перевіркою учнів;

•     об'єктивність та аргументація оцінювання.

III.     Вивчення нового матеріалу:

•     вимоги програми;

•     науковість, зв'язок із життям, системність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного;

- відповідність матеріалу меті та завданням уроку;

- добір матеріалу для формування умінь та навичок;

•     самостійна робота під час закріплення;

•     зворотній  зв'язок;

•     оцінювання відповідей.

IV.     Методи навчання та форми роботи:

•     оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами;

•     обґрунтованість  застосованих методів;

•     активізація пізнавальної діяльності;

•     використання інноваційних методик, поєднання їх з традиційними;

•     поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи;

•     самостійна робота учнів;

•     методика контролю та обліку знань.

V.      Домашнє завдання:

•  обсяг, характер і доступність завдань;

•  наявність диференційованих  завдань;
-   місце домашнього завдання на уроці.

VI.     Характер діяльності вчителя:

-   рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхнього мовлення, мислення;

•     мова вчителя та стиль його поведінки;

•     організаторська, управлінська діяльність учителя;

-   діяльність учителя як консультанта та координатора навчання.

VII.    Характер діяльності учнів:

•     робота в групах, самостійна робота;

•     диференціація та індивідуалізація;

•     активність мислення;

•     розвиток психічної сфери учнів.

VIII.  Результати уроку:

-          підбиття підсумків;   

-         виконання плану;

-  рівень  досягнення  мети;

 -  рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.

ПАМ'ЯТКА

щодо вивчення  стану викладання

української мови   та   літератури

в  загальноосвітній  школі 

І. Організаційно - педагогічне забезпечення.

1.1.   Створення оптимальних умов для забезпечення належного рівня
викладання української мови та літератури (спецкурси, факультативи, гуртки).

1.2.  Організація роботи бібліотеки та забезпечення вчителів української
мови періодичними виданнями, методичними посібниками, довідковою
літературою,

1.3 .Забезпечення учнів підручниками з української мови і літератури. 1.4. Робота кабінетів з української мови та літератури.

П. Науково - методичне забезпечення.

2.1.     Наявність програм, календарних планів, нормативних документів з української мови  та  літератури.

2.2.   Стан викладання, рівень навчальних досягнень учнів з української
мови та літератури ( моніторинг за результатами тематичних  контрольних  робіт).

2.3.    Впровадження інноваційних технологій навчання, їх вплив на рівень
знань учнів. Впровадження перспективного педагогічного досвіду.

2.4.  Роль методичного об’єднання вчителів української мови і літератури у
підвищенні фахової майстерності вчителів, рівня навчальних досягнень учнів

( план МО, тематика засідань ).

2.5.  Позакласна робота з української мови та літератури ( олімпіади, МАН,
конкурси).

2.6. Ведення  шкільної  документації  вчителями  української  мови та  літератури (класні  журнали, конспекти  уроків, зошити).

Ш.  Управлінська діяльність.

3.1. Порівняльний аналіз результативності навчання з української мови та
літератури ( за результатами          н.р. та тематичних  контрольних  робіт).

       3.2.Відображення вивчення стану викладання української мови і літератури в плані роботи  школи, на педагогічних  та  методичних  радах.
           3.3.          Система контролю за рівнем навчальних досягнень учнів з української мови та літератури, виконання навчальних планів і програм. Цілеспрямоване відвідування адміністрацією школи уроків, гнучкість у застосуванні форм контролю.

План

самоосвіти  вчителя

Розділ  І

Вивчення  нормативних  документів

№ п/п	Назва   заходу	Дата	Література	Форма  опрацювання
1.	Закон   України «Про  мови»	вересень	Нормативні  документи	тези
2.	Методичні рекомендації  щодо  викладання   предметів	вересень	Інформаційний  збірник  наказів №	конспект
3.	Вимоги  до  усного  та письмового  мовлення	жовтень	Інформаційний  збірник  наказів №	конспект

Розділ  ІІ

Науково – теоретична   підготовка

№ п/п	Назва   заходу	Дата	Література	Форма  опрацювання
1.	З  історії  мовознавства	вересень	журнал	тези
2.	Пропедевтичний  курс   навчання  грамоти	жовтень	журнал	конспект
3.	Поняття  про  особистість	листопад	журнал	тези

Розділ   ІІІ.

Методика  викладання  предмета.

Робота  над  темою  самоосвіти.

№ п/п	Назва   заходу	Дата	Література	Форма  опрацювання
1.	Шляхи  підвищення  ефективності  уроків	вересень	Журнали	конспект
2.	Тестові  технології	листопад	Методичні  рекомендації	конспект
3.	Інтерактивні  методи  викладання  предмета	січень	Журнали	тези

Розділ  ІУ

Робота  над  проблемною  темою.

№ п/п	Назва   заходу	Дата	Література	Форма  опрацювання
1.	Інноваційні  уроки   з  предметів	вересень	Методичний посібник	конспект, тези
2.	Інтеграція  технологій	жовтень	Журнали	конспект
3.	Можливості  методу  проектів	листопад	Журнали	тези
4.	Методи  реалізації   особистісно  орієнтованого   навчання	грудень	Журнали	тези

Методична    інформація

до проведення Дня  української

писемності  та  мови – 9 листопада

Мова нашої землі.

Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово. Цвіти над нами веселково.    Як мир, як щастя, як любов!

« Слово до слова - зложиться мова, - говорить народна мудрість. Одним з найбільших скарбів, які успадковує народ від своїх предків, які є, незаперечно, його рідна мова - схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і свої сподівання, розум, досвід, почуття. Це генетичний код нації, котрий поєднує минуле із сучасним , програмує майбутнє. Наша мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь. В IV ст. було винайдено письмо, складена слов'янська абетка. Її створили великі просвітителі Кирило і Мефодій. Але володіли нею спочатку церковнослужителі. З'явилася писемна церковнослов'янська мова. За записами цією мовою можна визначити , що українська мова з’явилася ще до XI ст.. До нашого часу зберігся збірник Святослава 1073 року, в якому зустрічаються українські слова.

На стінах Софії Київської - відомого всьому світу собору - збереглися викарбувані церковнослов'янською мовою написи. Це свідчення існування української мови в XI столітті. Перший твір під назвою «Апостол» з'явився у Львові 1574року, надрукований Іваном Федоровим.

Зачинателем сучасної української літературної мови був І.П.Котляревський, а основоположником - Т.Г.Шевченко. Саме Котляревському вдалося добитися визначення української мови як літературної, утвердити її в правах громадянства. З того часу наша мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку. Під пером великого Кобзаря українська мова заграла всіма барвами. На сторожі людської гідності, честі поставив поет слово. За його часів українська мова зазнала фактів заборони й утисків. Довго наша рідна мова була мовою другого гатунку. Та не завмерла вона в часи лихоліття. Україна поволі піднялась на ноги, розправила плечі. І полилося запашне слово, як джерельна вода. Проголошення незалежності дало право зайняти Україні своє місце у світі, а разом з тим утвердити український народ та його мову. В Основному Законі України, Конституції, у статті 10 записано: « Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Наша мова живе, отже живий наш дух, наша пісня, наша історія, наша єдність. Бо наша мова - це ми, українці - добрий , чесний , працьовитий народ. І від нас залежить, чи джерело рідної мови замулиться в наших душах, а чи прекрасно й вільно дихатиме , житиме й гратиме  на  сонці. Тож захистіть рідне слово, притуліть його до серця, наповніть ним своє життя!

Інформаційна

скарбничка - методичка.

Інноваційні форми бібліотечної роботи

Бібліо-кафе - форма заходу, побудованого за типом кафе, де в меню замість блюд подаються книги (автори, міні-заходи) Наприклад, «В "Бібліоменю" входять книги на будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до самих смачних і вишуканих ! 

Бібліомікс - (англ. mix - змішувати) - це може бути бібліографічний огляд за окремою темою, до якого можна включити бібліотечні документи за різними видами: книги, періодичні видання,  відео-, кіно-, фоно-, фото- документи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси і т.і.) 

Бібліотечний бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами книги і читання. 

Бібліотечний консалтинг - (Конса́лтинг (англ. consulting — консультування) - консультування з питань бібліотечної справи. Основна мета консалтингу полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищенні ефективності діяльності бібліотеки в цілому і збільшенні індивідуальної продуктивності праці кожного працівника. 

Бібліотрансформер – це максимально повно представлена факто- та бібліографічна інформація щодо об’єкту бібліографування, на основі якої можна сформувати інші форми бібліографічних видань. Складається він з декількох складових модулів, а саме: книжкова закладка – інформаційна листівка або флайєр - інформаційно-бібліографічний словничок - мультимедійний урок-презентація - бібліографічний покажчик - відео-вікторина  - відео-урок.  

Бібліофреш - ( англ. fresh - свіжий) бібліографічний огляд новинок ( напр: методичний бібліофреш).

Бібліошопінг –  форма масового заходу, в ході якого один учасник заходу пропонує іншому учаснику «придбати» книгу з фонду бібліотеки прорекламувавши її. Шопінг (англ. shopping) - форма проведення часу у вигляді відвідин магазинів (найчастіше торгово-розважальних комплексів) і покупки товарів (одягу, взуття, аксесуарів, головних уборів, подарунків, косметики і т. д.). 

Бук-слем (BOOK Slam) (від анг. slam штовхання, витіснення одне одного) - змагання на кращу "рекламну компанію" по просуванню обраної книги, можливо з елементами музичної театралізації. Учасники діляться на декілька команд. Завдання команди полягає в тому, щоб якомога краще розрекламувати книжку. Головне, що команди отримують однакові книжки. І за окремий проміжок часу треба показати  уміння донести до глядачів свої емоції і почуття. Таким чином, рекламна книжкова компанія повинна змусити купити, тобто прочитати книгу. Кращу рекламну книжкову компанію визначає журі,  до складу якого можуть входити як  глядачі так і бібліотекарі. 

Велнес-тренінг – захід, спрямований на просування здорового способу життя. Запропонуйте молодим людям, які займаються вуличними видами спорту (воркаут, паркур тощо), показати своїм одноліткам, що займатися спортом просто – потрібне лише бажання. Велнес (від англ. be well – гарне самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок. 

Відкритий мікрофон - (відкрита трибуна) - ціннісно-орієнтована діяльність в ситуації діалогу на задану актуальну тему, заснована на принципах демократії і плюралізму думок. Передаючи один одному імпровізований мікрофон (виходячи до трибуни), читачі вільно висловлюють свою точку зору, задають гострі питання. Виступи читачів повинні бути короткими, небанальними, пов'язаними з реальним життям. В цілому досить 7-10 повідомлень.
Геокешинг-("geocaching", від грец."Geo" - Земля, англ."Cache" - схованка) - це захоплююча гра, в якій присутні: подорож, знаходження місця розташування заданих об'єктів, пошук інформації про об'єкти та відповідей на запитання.
Гурман-вечір аматорів жанру - вечір, присвячений певному жанру літератури, підготовлений з урахуванням підкреслення («смакування») кращих сторін даного жанру.
Демотека – це місце (творчий куточок), де читачі можуть залишити свої власні роботи – «демки» в галузі музики, літератури, фотографії, фільмів, графіки тощо, для того, щоб про них дізнався широкий загал.
Караван історій - захід, що складається з самих цікавих історій, пов'язаних з найвідомішими людьми, історичними місцями, традиціями і подіями.
Караван книг - захід, присвячений презентації декількох книг як однієї, так і різної тематики. Наприклад: караван новинок, караван забутих книг.

Книжкова виставка-інсталяція - виставка, яка представляє собою просторову композицію, створену з різноманітних елементів – книг, журналів, побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової та візуальної інформації.
Книжковий дрес-код - форма масового заходу, на якому презентують  саме ті книги, які можна вважати обов'язковою складовою іміджу сучасної людини.
Коворкінг  - (англ. co-working, спільно працюють) - це модель роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують загальний простір для своєї діяльності. 
Коучинг (від англ.. coaching – навчання, тренерство) – це метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. В бібліотеці можна використовувати як форму професійного навчання або під час масового заходу, задля  вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками.
Літературний гороскоп - захід, побудований по типу гороскопу, де література (книги, автори) підібрана за знаками того чи іншого гороскопу.
Літературний каламбур - захід, присвячений письменникам з однаковими прізвищами або різним творам зі схожими сюжетами, значеннями одного і того ж слова (або двох подібно лунаючих слів) з метою справити комічне враження.
Літературний слем - літературне змагання, в центрі якого презентація, де кожен із літераторів читає свої твори в різних турах, отримуючи певні бали від непрофесійного журі – глядачів.
Нон-стоп - захід, присвячений читанню віршів на одну тему, одного автора або авторських.
Ностальгія - захід, розважально-публіцистичного характеру, присвячений минулому (наприклад, «книги, які користувалися популярністю в минулому», «що читали наші батьки», «незаслужено забуті книги» і т.д.).
Поетичний зорепад - захід, присвячений шедеврам поезії або популярним поетам, що вимагає читання віршів.
Сторітелінг (від. англ. storytelling - розповідання історій) — це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів.
Флешбек (англ. flash - спалах, осяяння; back - назад), зворотний кадр - в мистецтві означає відхилення від оповідання в минуле: сюжетна лінія переривається, і глядач спостерігає дії, які відбувалися раніше.
Флешбук - презентація або знайомство з цікавими книгами за допомоги цитат, ілюстрацій, особистих переживань та іншої інформації про книгу.